Амар Бхараті – індійський садху, відомий тим, що вже протягом 44 років тримає руку піднятою вгору. Садху в Індії називають аскетів і святих. Колись Амар був звичайним клерком і жив у Нью-Делі. У мирському житті його звали Махант Амар Бхарті Джі, у нього була сім’я, але на початку 1970-х років він раптом зрозумів, що все це не має значення. Тоді Амар вирішив усе кинути і присвятити себе богу Шиві, проте через три роки чоловік усвідомив, що все ще пов’язаний з мирськими спокусами, і тоді, щоб відрізати себе від них, він підняв руку вгору. З 1973 року садху живе в такому положенні.
За 44 роки рука деформувалася і перетворилася на кістки, обтягнуті шкірою, які вінчають нігті, закручені у спіралі, адже їх ніхто за цей час не стриг. Рука повністю атрофувалася і застигла вертикально.
Дехто каже, що Амар Бхараті дуже переживав через війни на планеті і в ім’я миру він підняв руку.
У місті Харидвар під час обрядів прощі Кумбха Мела (один із найбільших масових релігійних заходів у світі) Амара Бхараті вшановують. Ба більше, він надихнув інших садгу підняти руку заради гармонії та миру, деякі з них протрималися сім, тринадцять і навіть двадцять п’ять років.
В Амара Бхараті періодично беруть інтерв’ю, однак про мирське життя, як і інші аскети, він говорити не хоче. Його духовний посил зосереджений на озлобленості сучасного світу, на його чварах і війнах, а також на тому, як люди знищують своїх близьких. А найважливіше – це жити в мирі та гармонії. Коли садху запитують про руку, чи болить вона, Амар відповідає, що вона боліла, але він звик. Пояснюючи свій вчинок, він каже, що робить те ж саме, що робили багато святих до нього, тим самим Амар продовжує традицію.
У релігії Індії справді є таке поняття, як «урдхаман тапасья». Це такий вид служіння, коли аскет присвячує частину свого тіла богу. Садху в країні поважають і шанують за святість. Вважається, що своїми аскетичними практиками вони очищають як свою карму, так і суспільства загалом. В ім’я віри садху виконують незвичайні завдання, наприклад, довго не їдять або сплять стоячи. Документальних підтверджень того, що Амар Бхараті, не опускаючи, тримає руку з 1973 року, немає, проте в Індії є подібні приклади аскетизму. Так, 88-річний Прахлад Джані живе в печері біля храму богині Амба Мата. Він нічого не їсть і не п’є з 8 років, і це зафіксовано медиками.
