Котлети на обличчі і рум’янець по команді: як повинна була вести себе дівчина в XIX столітті
Розмови про ковбасу і капусту могли зруйнувати репутацію світської красуні в 19 столітті. Втім, як і колір обличчя, який не підходив типу зовнішності: блондинки мали бути рум’яними, брюнетки – томно-блідими. Пропонуємо вам зануритися в усі «можна» і «не можна», які наказували жінкам два століття тому. І зрозуміти, що сучасні журнали мод, розкручені тренінги з розвитку жіночності та інший арсенал з вироблення чарівності і близько не стоїть до такої категоричності та авторитетності, як мораль тих років.
Непатріотичне копіювання
Сучасний глянець поряд із соціальними мережами диктує прекрасній статі манеру поведінки, стиль одягу і навіть спосіб мислення. Чоловіче населення часом жартує над цим, а часом і відверто злиться, закликаючи не звертати уваги на ці орієнтири. А між тим, і в романтичному, витонченому XIX столітті красуні так само звіряли свою поведінку і зовнішній вигляд з бажаними образами, черпаючи при цьому натхнення з французьких романів, журналів мод, а часом і театральних постановок. Причому неодмінно французьких, бо копіювати вбрання вітчизняних артисток було б хоч і патріотичним кроком, але не схвалюваним. А ось усе французьке цінувалося на вагу золота.
Менше семи костюмів на день – значить, носити нічого
Стиль життя наших сучасниць дуже динамічний і не передбачає постійної зміни вбрання протягом дня. Тому зараз здається шокуючим, що будь-яка порядна жінка і дівчина раніше повинна була неодмінно переодягнутися сім разів на день. І, природно, до кожного вбрання був підібраний і корсет, і відповідна білизна, і відповідне взуття.
Немислимо було, наприклад, прокинутися вранці в чорній звабливій сорочці з мереживом. Це було б справжнім моветоном. Тому що в ранкові години допускався тільки світло-рожевий відтінок. А ось вночі неодмінно слід було надягати сорочку темних тонів. І всі ці великі й малі правила, що викликають у нас як мінімум подив, були буквально засвоєні з юних років. Всі дівчата і дами дотримувалися їх. Тому що показатися хоча б прислузі в неналежному вигляді було б жахливо для іміджу пристойної жінки.
Котлети або крейда, залежить від типу зовнішності
Особливу увагу у своїй зовнішності, крім вбрання, жіноча стать завжди приділяла кольору обличчя. Канони, прийняті в суспільстві, свідчили, що кожній дівчині доведеться вибирати з двох варіантів: здаватися такою, що пашить здоров’ям і рум’янцем, або зачаровувати чоловіків своєю «цікавою» блідістю. Перший колір обличчя, за версією модних журналів, більше пасував блондинкам, другий – брюнеткам. Втім, нелегко доводилося обом категоріям. Тому що для рум’янцю належало прив’язувати до своїх щік на ніч котлети, а вдень активно вживати напівсирі м’ясні страви на кшталт біфштекса і ростбіфа. Брюнеткам теж гарна блідість давалася непросто: вони використовували як питво оцтовий і яблучний сік і тричі на день приймали товчену крейду. Чи варто говорити, що вираз обличчя після таких косметичних процедур був не стільки «загадковим і важким», як захоплено писали сучасники, а просто втомленим і злегка замученим.
Політичні новини краще не читати
Новий день кожної порядної дівчини мав починатися не раніше одинадцятої ранку з прийняття гарячої ванни. Далі слід було надіти ефектний пеньюар, витончені туфельки і почати займатися своїми справами.
Справи були не виснажливими, але обов’язковими, як, наприклад: читання газет (окрім розділу про політику), переглядання французьких романів. Якщо газети давали змогу підтримати розмову на модну тему впродовж дня з будь-ким зі знайомих, то романи були і засобом проти депресії, і джерелом інформації про особливості туалету, і просто віддушиною. До речі, забивати голову всілякими складними речами світській красуні і в ті часи не рекомендувалося. Говорити про неприємні речі теж. Так, згадка молодою пані в розмові акушерок, лукавого, капусти, ковбаси, спідньої білизни, пива, свиней і бандажів суворо засуджувалася суспільною мораллю. Заведи юна дівчина або молода дружина розмову на ці та подібні теми, і її репутація одразу ж опинилася б під загрозою.
До речі, думати на ніч про щось сумне і негарне теж не слід було. І щоб не псувати переживаннями колір обличчя, і щоб бачити гарні сни. Тому світські красуні всіляко уникали думок про вбивства, привидів, пожежі, гризунів і павуків на сон грядущий.
Як спілкуватися з чоловіками і червоніти по команді
Загалом у XIX столітті від незаміжньої дівчини очікували надзвичайно скромної поведінки. Усім своїм виглядом випромінюючи неземну чарівність і невинність, юна чарівниця не цілком належала самій собі. Вона мала певним чином сидіти, певним чином їсти. І навіть фліртувати в строго визначених рамках. Наприклад, дивитися своєму візаві в очі вона не мала права, а ось зрідка кидати на нього погляд – так. Зайву балакучість, смішливість, навіть неабиякий апетит одразу засуджували поважні матрони і самі кавалери. Репетиція своєї міміки і жестів перед дзеркалом була звичайною практикою в ті часи. Саме так досягалася та сама витонченість, про яку ми часом читаємо в книгах.
Виявляється, у книгах з етикету навіть червоніти дівчині належало не просто так, а контролюючи цей прояв почуттів. Наприклад, якщо кавалер раптом сказав щось двозначне, слід було утримати своє обурення і просто подивитися на нього крижаним поглядом, не почервонівши. А от якщо потрібно було трохи підбадьорити боязкого залицяльника або просто продемонструвати свою чуйну натуру, потрібно було викликати рум’янець зусиллям волі.
Як ви бачите, сьогоднішні глянцеві видання навряд чи настільки деспотичні у своїх вимогах і критеріях. Прекрасна стать може як слідувати їхнім меседжам, старанно нишпорячи по магазинах і відшукуючи трендові речі, так і зовсім ігнорувати. Тому що сьогодні бути немодною це іноді як мінімум приємно. І доступно. Не те що в консервативному XIX столітті.
