У більшості випадків тварини є чудовими батьками, деякі навіть утворюють справжні сім’ї. Однак все ж таки трапляються й ті, кому ніколи не дотягнутися до «ідеальної» планки батьківства, бо вони абсолютно не піклуються про своїх дитинчат, кидають їх напризволяще або навіть з’їдають.
Зозулі
Звісно, це найвідоміші представники недбайливих батьків, не дарма слова «зозуля» і «зозуленя» стали загальними. Але все ж потрібно віддати належне цьому птаху: він дуже ретельно підбирає гніздо для кладки свого яйця. Потім він уважно стежить за прийомними матерями, щоб встигнути залишити яйце, щоб її дитинча вилупилося найпершим. Цьому птаху вдається впоратися всього лише за 10-15 секунд. Але зозулі відрізняються не тільки хитрістю, а й жорстокістю: вони не просто підкладають яйця, вони здійснюють підміну, забравши чуже яйце з гнізда. Такою ж вдачею відрізняється і зозуленя: зазвичай воно вилуплюється найпершим і викидає інші яйця з гнізда. Орнітологи кажуть, що найчастіше зозулі вибирають гнізда тих птахів, у яких росли самі.
Галапагоська акула
Акули, які живуть неподалік від Галапагосів, приносять потомство кожні пару років. Їхні дитинчата з’являються на світ шляхом живонародження, іноді це 10-15 маленьких акулят. Мати про них не піклується: пологи відбуваються на мілководді, і вона одразу ж відпливає. Але все ж це спосіб убезпечити свій вид: на глибині малюків можуть з’їсти, причому навіть їхній власний батько.
Морський коник
Те, як морські коники з’являються на світ, узагалі не піддається жодній логіці: річ у тім, що виношують мальків саме батьки, а самка лише бере участь у заплідненні. Цей дивовижний процес можна побачити в деталях тут але після появи на світ крихітні мальки виживають самі.
Черепаха
Черепахи взагалі не піклуються про своїх дитинчат, вони просто роблять кладку у викопаній заздалегідь ямці і відповзають у невідомому напрямку. Малюки вилуплюються і вибираються з гнізда, а потім намагаються самостійно дістатися до води. Щоправда, деякі види черепах все-таки виявляють деяку увагу до своїх діток: вони чекають їхньої появи на світ і допомагають їм вибратися з ямок.
Звичайна цесарка
Пташенята цесарок дуже чутливі до прохолоди та вогкості, тому вони часто гинуть через погану погоду. При цьому на загибель їх штовхає мати: вона просто може шукати їжу в будь-яку погоду, а пташенята завжди йдуть за нею. І якщо на вулиці холодно, то більшість дитинчат неодмінно загине.
Гренландський тюлень
Бачите цього чарівного малюка? У нього дуже суворе життя: з мамою біляк (а саме так називають дитинча гренландського тюленя) проводить лише два тижні, а потім вчиться самостійно добувати їжу і виживати. Матері залишають своїх дитинчат серед льодів напризволяще. Але відмова від малюка викликана інстинктом і задумана природою: самки відразу після народження дитинчати знову вагітніють.
Кафрський орел
З висиджуванням пташенят кафрські орли справляються чудово: цим займаються як батьки, так і матері. А ось далі, коли дитинчата з’являються на світ, починається справжнє протистояння. Річ у тім, що ці африканські орли відкладають зазвичай по два яйця, і одне з пташенят виявляється, як правило, сильнішим. Тож воно вбиває свого брата, і іноді ці гоніння тривають до двох-трьох місяців, а батьки просто спостерігають за битвами. Орнітологи зафіксували лише кілька випадків, коли вдалося вижити обом дитинчатам.
