Чай завжди займав особливе місце в житті казахського народу. Хоча майже до XIX століття цей напій був доступний тільки заможним казахам. У XIX столітті чай уже став улюбленим народним напоєм.
Основним розповсюджувачем стародавнього напою стала російська адміністрація. В архіві 1829-го року, в якому віце-канцлер графа Нессельроде написав листа графу П.К. Ессену “про введення звички вживання цегляного чаю”.
Ця звичка мала поширитися на всіх кочівників, зокрема й на казахів. Це мало принести чималу вигоду російській скарбниці. Так міністерство закордонних справ стало старанно просувати торгівлю цегляним чаєм (нижчий сорт звичайного китайського чаю, спресований у форму цегли за допомогою клею). Його виготовляли в північних провінціях. Там він ніколи не вживався, зате експортувався вельми вдало. Ставши навіть ходовим товаром. На відміну від традиційного чаю, його недостатньо було залити окропом. Його варили з сіллю, олією, молоком і жирами тварин. Трохи борошна так само було доречно. На вигляд цей гарячий згусток нагадував шоколад.
Так кочівники, в боротьбі зі спекотним кліматом, зрозуміли, що цей напій допомагає забути про хвороби, пов’язані з нестачею рослинних продуктів у раціоні. Часи змінюються. Сьогодні клей ми вже не додаємо, тому казахський чай набув своїх традицій заварювання.
Він – не просто спосіб втамувати спрагу, а й спосіб зібрати разом родину. Погодьтеся, один сніданок може включати щонайменше два кухлі. Майже всі сьогоднішні традиції супроводжуються гостинним чаюванням. Саме після чаю звично їсти м’ясо, а після нього пити кумис.
Наша рубрика нагадає тонкощі заварювання чаю по-казахськи:
1. мистецтво заварювання
Казахський чай не терпить простого заливання окропом. Справжній казахський чай має настоятися, бажано на гарячій плитці. Це робить смак чаю більш насиченим і його прийнято подавати шановним гостям. Крім солодощів, до чаю традиційно подають подрібнене смажене пшоно, не зайвими будуть кисломолочні продукти.
2. мистецтво міри
У казахської чайної церемонії свої правила. Посудину для чаювання, в даному випадку піалу, не прийнято наповнювати повністю. Чим менше чаю у гостя в піалі, тим більше ви його поважаєте.
3. мистецтво сучасності
Сьогодні не тільки казахи, а й усі народи Казахстану, як і раніше, не мислять життя без чаю. Для цього чайник відправляють на плиту і настоюють хвилин шість, не дозволяючи йому закипіти. Потім міцною заваркою наповнюють піали, додаючи окріп. Цукор і молочні добавки додаються окремо.
Крім цього, існує ще кілька рецептів:
Для цього вам знадобиться 4 ложки заварки чорного чаю, 500 мл води, молочна складова: саме молоко або ж підсолоджені вершки. Залийте заварку окропом і через кілька хвилин можете класти вершки. Після розмішайте і процідіть в іншу ємність, трохи згодом знову перелийте її в першу. Поки рідина не стане рівномірною. Через кілька хвилин можете сміливо подавати.
Книга “Все про чай і каву” ділиться іншим способом приготування чаю по-казахськи: розлити пекуче гарячий чай по посудинах, додати дрібку гострого перцю і трохи обсмаженої пшениці.
Чорний чай все ж більш звичний для казахських традицій і його прийнято пити не поспішаючи, смакуючи кожен ковток.
Тетяна Михайлівна, технолог “TEA tester”, висловила експертну думку:
Історія дозволяє подивитися на чашку чаю, яку ви тримаєте в руці просто зараз, зовсім інакше. Це – багатолика дама, в якій змішалися традиції різних народів. А вже чайна історія Казахстану, так і зовсім прагне до абсолютної незбагненності. Однак попереднє століття охопити цілком реально. Чим ми і вирішили зайнятися, щоб краще зрозуміти чай. Якщо раніше в ньому можна було знайти навіть клей, то це вже не наша історія. Ви можете обрати чай на всі випадки життя. Чорний, зелений, білий, червоний – і це далеко не весь список. Існує безліч добавок, які надають чаю особливого смаку, як штучних (ароматизатори полуниці, вишні, молока тощо), так і натуральних (м’ята, меліса, імбир, жасмин тощо). Чаєм з істинно казахстанською традицією я можу назвати чай Саванна Преміум. Незважаючи на те, що його збір і сортування відбуваються в Кенії, жодна казахстанська подія не обходиться без кухля цього чаю. Чому часи змінилися, а ми досі п’ємо чай? Де б не відбувалося чаювання, формальна це обстановка чи ні, воно зближує так само, як і в ті далекі часи. І ця характерна особливість чаю дійшла до наших днів. І нехай на столі стоїть електричний чайник, а не самовар, але дух традицій дає про себе знати.
Дізнавайтеся про все першими
Підпишіться і дізнавайтеся про свіжі новини Казахстану, фото, відео та інші ексклюзиви
