Володимир Валентинович Меньшов залишив величезну творчу спадщину, прославив російський кінематограф. Його фільм “Москва сльозам не вірить” завоював “Оскар”, а “Любов і голуби” став найулюбленішою мелодрамою радянської епохи. Його найкращі ролі, фільми та проєкти заслуговують на особливу увагу.
Біографія та особисте життя Володимира Меньшова
Актор і режисер Володимир Меньшов родом із Баку – столиці Азербайджану. Тут він з’явився на світ 17 вересня 1939 року. Володимир Меньшов став одним із символів епохи розквіту радянського кіно.
Шлях до успіху
Майбутній кінорежисер, актор, сценарист і продюсер Володимир Валентинович Меньшов народився в сім’ї моряка, який згодом став служити в органах внутрішньої безпеки. Він був першою дитиною в молодій сім’ї, його сестра Ірина народилася двома роками пізніше.
Особливості професійної діяльності Валентина Меньшова змушували сім’ю часто переїжджати. У перший клас маленький Вова пішов в Астрахані. Ще в школі він твердо вирішив пов’язати життя з кіно:
- Захоплено переглядав радянські фільми.
- Брав участь у постановках шкільного театру.
Батьки скептично поставилися до вибору сина, але він був непохитний і після школи поїхав до Москви. Перша спроба вступу до театрального вишу виявилася невдалою. Володимир повернувся додому, влаштувався на роботу. У наступні чотири роки освоїв кілька професій:
- токаря на заводі в Астрахані;
- актора допоміжного складу міського театру;
- шахтаря у Воркуті;
- матроса в Баку.
Другу спробу підкорити Москву Меньшов зробив 1961 року. Вона виявилася успішною. Володимир вступив на акторський факультет школи-студії МХАТ. Там у ньому не бачили перспективного студента, та він і сам довго вважав себе наївним провінціалом. Так він сказав про себе в інтерв’ю. Закінчивши навчання 1965 року, Володимир став членом трупи Ставропольського крайового драматичного театру.
Пропрацювавши два роки, він зрозумів, що його більше приваблює амплуа режисера. Наступним кроком стало повернення до Москви і вступ до аспірантури ВДІКу на кафедру режисури. Він справив сильне враження на керівника, знаменитого режисера Михайла Ромма. І Михайло Ілліч відразу зарахував його на другий курс.
У Ромма Меньшов відучився три роки. Йому належало спробувати себе як актора театру і кіно, перш ніж створити дебютний кінопроект.
Сім’я, діти та онуки
З дружиною Вірою Алентовою Меньшов познайомився на другому курсі МХАТу. Віра вважалася талановитою студенткою, і недоброзичливці вважали, що з Володимиром вона занапастить свій талант. Алентова завжди вірила в обдарованість обранця.
Всупереч прогнозам закохані одружилися ще студентами, але були змушені роз’їхатися після закінчення інституту. Володимир вирушив до Ставрополя, а Віра залишилася в Москві, ставши членом трупи театру імені Пушкіна. Коли Володимиру було 30 років, у пари народилася дочка Юлія. Вона продовжила акторську династію, стала відомою актрисою і телеведучою.
Подружнє життя складалося складно. Через побутову невлаштованість виникали конфлікти, і пара вирішила розлучитися без розірвання шлюбу. Розставання тривало чотири роки. Подружжя зрозуміло, що не може одне без одного. Їхнє повторне возз’єднання відбулося 1978 року того дня, коли Юля пішла до 1 класу.
Разом Володимир і Віра прожили довгих п’ятдесят п’ять років, багато працювали разом. В інтерв’ю Дмитру Гордону Віра Алентова сказала, що не змогла б прожити без чоловіка, оскільки погано пристосована до життя.
У родині Меньшових з’явилося нове покоління, онуки:
- Андрій Ігорович Гордін (1997).
- Таїсія Ігорівна Гордіна (2003).
Володимир Валентинович помер 5 липня 2021 року на 82-му році життя від ускладнень, спричинених Covid-19.
Професійна діяльність і головні досягнення
Володимир Меньшов наполегливо йшов до мети і став знаменитим режисером кіно. Він пройшов усі етапи професійного становлення, що дало змогу глибоко і тонко відчувати світ кіно, створювати талановиті роботи.
Акторські роботи
Першу роль у кіно Володимир Меньшов отримав, коли йому виповнився 31 рік. Його найкращими роботами стали такі:
- Робітник Кукушкін, закоханий у доньку шинкаря, у картині “Щасливий Кукушкін” (1970).
- Голова колгоспу Семен Іванович Бобров у фільмі “Людина на своєму місці” (1972).
- Клим Авілов в “Останній зустрічі” (1974).
- Психолог Михайло Петров у фільмі “Власна думка” (1977).
- Ігор Гнатович у картині “Час для роздумів” (1982).
- Агент ЦРУ Стів Брюстнер у “Перехопленні” (1986).
- Павло Голіков у кінопроекті “Де знаходиться нофелет?” (1987).
- Купець Фрол Авер’янович Сатановський у “Китайському сервізі” (1999).
- В’ячеслав Сергійович, міністр внутрішніх справ, у фільмі “Льодовиковий період” (2002).
- Гесер у “Нічній варті” (2004) і “Денній варті” (2005).
- Трехголович у “Викрутасах” (2010).
- Валерій Михайлович Гаврилов у картинах “Ялинки 2” (2011) і “Ялинки останні” (2018).
Меньшов знімався в епізодичних ролях у власних фільмах.
Режисерські роботи
Дебютний проект приніс йому несподіваний успіх. Володимиру Валентиновичу виповнилося 37 років, і стрічка “Розіграш” (1976) підняла його на новий рівень у кар’єрі, принесла державну премію всьому творчому колективу.
Справжній тріумф не змусив довго чекати. Драма “Москва сльозам не вірить” (1979) з блискучим акторським складом, Вірою Алентовою в головній ролі стала справжнім проривом. Фільм про кохання і вміння досягати цілей приніс чимало нагород:
- Став лідером прокату і фільмом року в 1980-му: картину побачили понад 80 млн осіб.
- Отримав Державну премію 1981 року.
- Переміг у номінації “Найкращий фільм іноземною мовою” та отримав “Оскара” 1982 року. Про те, як він хитрістю залишив статуетку у себе вдома, Меньшов розповів у бліц-інтерв’ю.
- Був номінований на кінопремію фестивалю “Золотий ведмідь” у Берліні (1980).
- Отримав приз MTV Russia Movie Awards (2009) як найкращий радянський фільм.
У кінострічки і сьогодні рейтинг 8,1 бала на сайті IMDb.
Серед робіт Меньшова-режисера слід виділити такі картини, як:
- Лірична комедія “Любов і голуби” (1984) – один із найпопулярніших фільмів десятиліття, який розійшовся на цитати.
- Комедія-фарс “Ширлі-мирлі” (1995) стала успішною в період занепаду вітчизняного кіно.
- Мелодрама “Заздрість богів” (2000), в якій знялася Віра Алентова і Жерар Депардьє.
Володимир Меньшов також виступив сценаристом і продюсером безлічі успішних проектів, грав у театрі.
Громадська та політична діяльність
Крім роботи в кіно, Володимир Валентинович брав участь в інших проектах:
- З 1982 року викладав кінорежисуру, керував режисерськими майстернями в провідних профільних вишах Москви.
- Вів реаліті-шоу “Останній герой” (2004).
- Був головою російського Оскарівського комітету.
Меньшов також був членом опікунської ради ВДІКу, перебував у правлінні “Мосфільму” і Союзі кінематографістів, головував у Громадській раді при ФСВП РФ.
Нагороди
Багаторічна творча діяльність Володимира Валентиновича Меньшова відзначена державою:
- Йому присуджено звання “Заслужений діяч мистецтв” (1984) і звання “Народний артист Російської Федерації” (1989).
- Він неодноразово ставав володарем державних премій.
- Його нагородили орденом “За заслуги перед Вітчизною II-IV ступенів” (2017).
Він став почесним громадянином Астрахані, кілька його акторських робіт були відзначені на великих російських кінофестивалях.
Талант, харизма і вроджене вміння бачити картину загалом дозволили Меньшову заслужити любов публіки, повагу колег і визнання експертів. Його роботи були і залишаться цінною спадщиною світового кінематографа.
Унікальна добірка новин від нашої редакції
