Ільяс Єсенберлін – письменник, який пробудив національну самосвідомість казахів. Його масштабні історичні полотна про історію Степу не втратили свого значення для сучасного суспільства. Одне зі свідчень його популярності – величезні продажі знаменитих трилогій талановитого автора. Розповім про письменника детальніше.
Ільяс Єсенберлін: біографія, цікаві факти
Ільяс Єсенберлін, на думку поета Несіпбека Айтули, своїми романами “Кочівники” і “Золота Орда” відкрив сучасникам їхні витоки – ту багатовікову традицію Степу, що сформувала казахів як націю, створила їхню духовну і матеріальну культуру. Йому вдалося сколихнути в народі почуття честі та гідності.
Єсенберлін – один із тих письменників 1960-1980-х рр., які щиро любили свій народ і прагнули пробудити його самосвідомість. Витоки глибокого розуміння автором “Кочівників” душі народу слід шукати в його біографії:
Казахський письменник народився в місті Атбасар (Акмолинська область) у важкий передреволюційний період – 1915 року. У дев’ятирічному віці він осиротів, бідував, був безпритульним.
У січні 1924 року його відправили до притулку. У дитячому будинку Ільяс зацікавився літературою і почав писати вірші. Після закінчення початкової школи продовжив навчання в Кизил-Орді, в інтернаті, а потім вступив до столичного Гірничо-металургійного інституту.
Коли Ільясу Єсенберліну виповнилося 25, його призвали на службу в Червону Армію. Він пройшов підготовку у військовому училищі в Ризі та вирушив на фронт. Після важкого поранення в ногу його комісували, Ільяс отримав інвалідність і повернувся в Казахстан.
Після війни Ільяс Єсенберлін чотири роки (1947-1951) керував столичною філармонією. Кар’єру перервав арешт НКВС у травні 1951 року. Причиною тому стали родинні зв’язки Єсенберліна.
Після повернення з фронту, 1943 року, в оперному театрі молодий офіцер Єсенберлін зустрів свою долю – Діляру. Дівчина була дочкою Хамзи Жусупбекова – міністра юстиції Казахстану і секретаря ЦК.
Діляра попередила молодого залицяльника, що її батько репресований. Ільяс Єсенберлін, сім’я якого була знищена ще в 1920-х рр., не злякався цього факту і одружився з нею.
Він залучив усі свої зв’язки та вплив, щоб звільнити з табору матір Діляри. Влада звинуватила Ільяса Єсенберліна у зловживанні становищем і позбавила його волі. Два роки він відбував термін на будівництві Каракумського каналу (працював інженером з вибухових робіт).
Після звільнення, 1953 року, працював у профільному міністерстві. У подружжя народилося троє дочок і син. З 1963-го року жила в Алмати поруч із Будинком письменників.
Ільяс Єсенберлін прожив непросте життя, завжди працював дуже напружено, на знос, що й підірвало його здоров’я. Він пішов в інший світ 1983 року. На книжковій виставці в Москві письменнику стало погано з серцем. Через помилкові рекомендації лікарів розвинувся інфаркт, який обірвав життя Єсенберліна.
Ільяс Єсенберлін: творчість
До того як написав Єсенберлін “Кочівники” в 1969-1973 рр., у його літературному портфоліо були реалістичні романи і п’єса “Боротьба в горах”. У шістдесятих роках, коли національні літератури виходили з-під гніту канонів, письменники розробляли історичні теми. Робив це й Ільяс Єсенберлін.
Про історичні трилогії, які прославили Ільяса Єсенберліна, розповім детальніше:
- “Кочівники” – книга про походження казахів.
Задум створити масштабне епічне полотно про історію Степу домонгольського періоду виник наприкінці війни – у 1945-му. Почав писати трилогію “Кочівники” Єсенберлін на початку 1960-х років.
Автор ретельно готувався до написання трьох романів. Перша частина циклу, яку опублікував 1969 року Ільяс Есенберлін, – “Кахар”. Романи “Заговорений меч” і “Відчай” виходили з проміжками у два роки.
Становлення казахського народу і його боротьба за незалежність – тема, яку детально опрацьовував у циклі Ільяс Єсенберлін. “Кочівники”, короткий зміст яких не може передати всього масштабу письменницької думки, висунули на здобуття Державної премії.
“Кочівники” – книга, в якій описано п’ятистолітню історію формування казахського народу, уклад степовиків. Трилогія поліфонічна: у ній переплетена історія героїчної боротьби казахів і події міжусобних воєн, що знекровлюють народ, історія зради і вірності народу.
Останній роман циклу екранізували 2005 року, а 2016-го казахстанські кінематографісти знову звернулися до історії Казахського ханства, яку відтворив Ільяс Єсенберлін. “Алмазний меч” – фільм, створений за мотивами другої книжки трилогії “Кочівники”, 2019 року був представлений публіці.
На початку 1980-х письменник узяв творчу відпустку, щоб завершити роботу над ще одним епічним полотном – трилогією “Золота Орда”. Єсенберлін написав твір, який ламав стереотип сприйняття Орди:
- Біла Орда, народжена в казахських степах, була центральним фрагментом Золотої Орди – великого об’єднання кочівників, що справило величезний вплив на всі народи Євразії.
- Автор зобразив кипчацькі степи як “хребет” майбутнього ханства Жанібека і Керея, що нарешті знайшов замість монгольської “голови” своїх власних правителів.
- Письменник наголосив на віротерпимості, що дісталася казахам від Золотої Орди, ненависті до зрадників і ворогів, умінні воювати та відстоювати свої права і свободи.
Ільяса Єсенберліна по праву вважають засновником історичної прози в казахстанській літературі. Цінність його книжок важко переоцінити: у них основа національного прозріння і самосвідомості. Закодована інформація, яка таїться в книжках Єсенберліна, спонукає наших сучасників усіляко популяризувати його творчість.
